/йому/
я ковтаю терпку ранкову порожнечу
разом з їдкою вогкістю
туманного ранку.
вранішня темрява
поглинає
осінній холод впізнає мене:
по руках - що пахнуть чаєм
по очах - що втомлені від тисячі букв
по тілу - що прагне весни
і по нестримному бажанню
написати пальцем
по цій темряві
слово "люблю"
щоб вітер підхопив його
і поніс високо в небо
туди
де народжується
перший промінь сонця
.....................................
і рука завмирає в повітрі
.....................................
я йтиму
п'ючи цю порожнечу
великими ковтками
і...
посміхатимусь
чому?
просто я знаю
що сьогодні
ти захоплено розповідатимеш
як перший вранішній промінь сонця
розбудив тебе
ніжно
тепло
несподівано
а я посміхатимусь |
Правила
| +2 | Шедевр! Одно из лучшего здесь! |
| +1 | Понравилось |
| +0.5 | Что-то есть |
| 0 | Никак |
| -0.5 | Хуже чем никак |
| -1 | Отстой |
| -2 | Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза! |
|
Средняя оценка крео:
Проголосовавших: 1
! Голосование доступно только авторизованным пользователям |
|
|
