Диво гріється у моїй підсвідомості.
Грає музика, вигинаються роботи.
Світло тішить, як бажані гості.
Очі сканером в різні сторони.
Більш не буде снігу у цьому березні.
Облюбовую сонце і кожен паросток.
Кораблями пливуть думки перехресні.
Хай літають собі, як ластівки…
Я не хочу тямити у будові світу,
У відносинах з богом, у геополітиці.
Вибирайте собі короля та свиту,
Вимальовуйте щастя, будуйте митниці.
В роті солодко від мовчання…
Поступово прилине літечко.
Не вагайся – цілуй в бажання.
І клади всім в серце по квіточці. |