Іноді я почуваюсь зруйнованим,
крихким уламком старої вежі,
що мав бути сходами, стінами, комином,
аж раптом втратив свою належність
до фортифікації. Став просто каменем,
і вже на спотвореному обличчі
змішано фарби, грішне і праведне,
одвічний готичний відчай.
ЩУР І МАТРОС
щур, що біжить з тонучого фрегата
ковзається забльованими мокрими сходами
озираючись у пошуках вільного човна
вгризається гострими зубами і кігтями в дерев’яну палубу
аби зачіпитись
перевести подих
залишитись непоміченим
він крутить головою наче птах
хапає пащею вологе повітря
ще мить і втеча...
"ось де ти, казкова потвора!"
піднімає його за хвіст незле п’яний матрос
"міф розвіяно
ходімо в мою каюту
і помремо, курва, як справжні морські вовки".
Отправлено в 20:35. Редактировалось в 20:54.
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: +0.57 Проголосовавших: 10
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
