| Немає сліз аби заплакать,
немає туги для журби, нема дощу, щоб з неба капать, в цей день так порожньо мені. Я маркером малюю на стіні дерева й квіти, а на стелі сонце і світло в чорно-білому віконці. Як добре, що той день минув, я думаю коли виходжу з дому. І добре те, що час не повернув назад, туди, де непотрібна я нікому. Я не люблю себе жаліти, та в цей день думки подібні в голову приходять. Тож краще з року в рік сидіти й малювать, і власне свято саме так переживать. Моя хороша, з днем народження тебе, негарною сьогодні є моя промова. Незрозумілий відчуваю сум, та залишаю маркери удома. | ||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/3781.html | ||||||||||||||||||||