Немає сліз аби заплакать,
немає туги для журби,
нема дощу, щоб з неба капать,
в цей день так порожньо мені.
Я маркером малюю на стіні
дерева й квіти, а на стелі сонце
і світло в чорно-білому віконці.
Як добре, що той день минув,
я думаю коли виходжу з дому.
І добре те, що час не повернув
назад, туди, де непотрібна я нікому.
Я не люблю себе жаліти, та в цей день
думки подібні в голову приходять.
Тож краще з року в рік сидіти й малювать,
і власне свято саме так переживать.
Моя хороша, з днем народження тебе,
негарною сьогодні є моя промова.
Незрозумілий відчуваю сум,
та залишаю маркери удома. |
