| Злітають у вирій птахи.
В мені! Забувають наші гнізда, залишають мертве гілля. Сьогодні! Незрозуміло падає пір'я чи сніг, все про що ти мріяв – у твоїх ніг. Дивись! Над тобою пусте небо, в тобі – суха пустеля. В її центрі – пам'ятник мені. Вибач, але... в потоці бурхливої води я вже майже не пам'ятаю хто ти. | ||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/21006.html | ||||