Злітають у вирій птахи.
В мені!
Забувають наші гнізда,
залишають мертве гілля.
Сьогодні!
Незрозуміло падає пір'я чи сніг,
все про що ти мріяв – у твоїх ніг.
Дивись!
Над тобою пусте небо,
в тобі – суха пустеля.
В її центрі – пам'ятник мені.
Вибач, але...
в потоці бурхливої води
я вже майже не пам'ятаю хто ти. |
