|
ляскають в вимірах сонця похибки. лескою скований подих рибини. лускають думки горіхи поглядом лесним, бояться спокути провини. попереїхані, попереходжені всі перехожі у сіреньких шаликах. згублені фото лісів трохи схожими будуть на дотики диких і зраджених, тих, що тремтіли ночами і скиглили, тихо мовчали в кутах гіперпростору. риби і сонця лишились застиглими, через провини завмерли дорослими. | ||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/12740.html | ||||||||