| Я закручу тебе як вихор,
я заберу тебе у вирій, у чорну воду, в нурту щастя примари хиткої. А ти… А ти, пручайся – не пручайся – пройдеш крізь полум'я. І в танок п'янкий уступиш наостанок, Ти – й усі твої світи. У чорнім небі – біла хмара. Розтане чарівна примара. І буде ніч. І буде сум. Не простягну самотні руки в годину мороку й розпуки – свій камінь в гору понесу. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/6360.html |