2005-07-22 : Намнаплеватьштейн : старенька

її вузлуваті руки дивляться крізь асфальт її занедбані ноги дихають крізь повітря в її строкатих очах останні п’ятнадцять ват в її старечих щоках вогке проростає віття вона дрімотний кістяк відсмоктаний з надр землі вона запеклась як кров від пізнього пкаяння вона засинає вдень на привокзальному тлі вона відчуває біль бо знов пірнає в мовчання а я згадаю тебе імлисте твоє тепло і передостанні сни і руки твої і рухи знаєш від сліз моїх у неї губи звело згадались свої корінці їх схлипи болісні звуки і стало трохи шкода що ми не її онуки

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/5536.html