Полудневі, підвіконні кущі, ніби волокна старої зубної щітки,
на пультах проспектів запалі витерті кнопки міських клумб.
Змішуються на віконному склі сонячні відтінки й відмітки.
Нагадуванням чогось потойбічного долинає гудіння з труб.
І вижухлі, післязимові стебла мальв, як поодинокі втомлені вишки
назавжди збанкрутілих чужоземних операторів мобільного зв’язку.
Розлита ртуть газетних рядків.У паркових дерев зламався запобіжник,
Та й наші з вами голоси перетворюються на якусь субстанцію в’язку.
Викорчуване, безкриле коріння подібно до неопізнаних частин скульптур
чи пам’ятників одного з підземних часових поясів та тіньових режимів.
По брудному склу крізь перепади частот пропливає старенький абажур,
як щоденне серце, як швидке обертання в барабані при повному віджимі. |
Правила
| +2 | Шедевр! Одно из лучшего здесь! |
| +1 | Понравилось |
| +0.5 | Что-то есть |
| 0 | Никак |
| -0.5 | Хуже чем никак |
| -1 | Отстой |
| -2 | Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза! |
|
Средняя оценка крео:
Проголосовавших: 8
! Голосование доступно только авторизованным пользователям |
|
|
