Я спілкуюся з салом, я спілкуюся з хлібом, я спілкуюся з всесвітом.
Бджілка Майя постійно уводить мене з мойого шляху. Але є маю внутрішній стрижень, який не дає мені впасти у відчай. Бо я пам'ятаю, яку ціну було сплачено.
Але напруга росте. Вогонь приближається. Дуже скоро цей світ всполохне ясним полум'ям. Але з іншого боку це буде не так уж і скоро. Мабуть й не буде зовсім.
Колись я прокинусь і не згадаю що було в минулому. Ледь чутно як у темряві співає очеретяний кіт. Прозорі метелики садяться на твоє шовковисте волосся. Подув вітерець. То промайнув темний захисник. Він позбавляв від хаосу цей, майже досконалий світ. А зараз прийшов час прощатися. Але я вірю що ми ще зустрінемось, і не раз. Нехай щастить кожному хто шукає, йде та час від часу падає.
Вона сиділа у крислі згорнувшись у простирадло та дивилась вікно. Раптом хтось постукав у двері. То був той самий вісник, якого чекає кожний воїн. Він передав зов до країни мрій Діснейленд. Вона схопила люльку з дітьми та побігла через поле на зустріч своєму майбутньому. Вона посміхалась |