| Я так давно не плакав, а сьогодні
усе ж не втримався. Вночі прийшли до мене ангели Господні і смуток той, що в чарки аж на дні. І ти прийшла така на себе схожа. І ти прийшла така до болю вся моя. Ридала ніч весняна і погожа. Квітнева ніч, горілка і сльоза. Духмяна кава стала тихим портом для роздумів, для зустрічі з тобою. Так просто: без освідчень, без абортів без штампу в паспорті далекою весною прийшла й пішла. Згадала і забула. Згасила сном пекельну ненасить. Ішла назустріч, але проминула. І лиш горілка вперто каже: жить. Андрій Любка | ||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/8426.html | ||||||||||||||||