2006-03-07 : ясмаленькойбуковки : щось рване

прокидаюсь з твоїм тин-тирином, не гадатиму – і до чого. знову пальцями крижаними очі ледве розводить втома. тільки – клік – щось ввімкнулось по той бік. відгукнулась я лиш натяком посмішки - ба! – теплішає зовні вже. а життя – все галопом. де воно – третє око, щоб усе помічати до страти? скільки всього в довкіллі – бруд, ненависть, скрипіння від образи зубами, на шматки роздирання, вимагання, підступність, пофігізм, брехні, тупість… ех, почати б з початку! як по нотах, вивчати алгоритм виживання та в суспільство вживання. обвалятись спиною, як собака, в багнові!.. може, тоді коханням знов від мене потягне?

КОММЕНТАРИИ Бэд Минтон 73633   2006-03-07 22:37 не хотел делать перевод. много не понял, но звучит... Шандрук 73661   2006-03-08 15:34 зворушливо)) а я вчора загубив свою рукавичку. ех! УиВП 120830   2008-01-23 14:07 багато, що є

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/7694.html