| Того ранку ми були самі:
Лиша я, моя свідомість, мій алкоголь. В голові лунали думки шаленні: До, ре, мі, фа, соль… Наливаючи у чашку вино, Згадала свій нещодавній «тріумф». П*янкий дурман бив у чоло, По кабельному транслювали «Беовульф». Я, мов та Венера, купалась у вині, Плакала й сміялася, Сміялася й плакала. Плила в алкогольному човні, В п*яно-сонному мареві. Через півгодини моє рандеву закінчилося – Я спустилася з неба на землю, я – Ісус. Мов великомучениця пішла в ванну і вмилася . Поглянула на себе в дзеркало і вжахнулася – Що робить з людиною алкоголь?! У зіницях віддзеркалювалося моє моральне падіння, Чи то студентське, чи то людське… Повна аудиторія, дошка, невідома мені відповідь. Мурашки по тілі. В ганебному відчаї повертаюся на місце – Я знову в своїй ванні. Про фієсту нагадує порожня пляшка, Приопущені повіки й розтерта туш. Я знайшла своє спасіння в алкоголі… |
КОММЕНТАРИИ |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/20951.html |