|
Молоко закрило губи сірою мотузкою. Стікає з хмар по дахах будинків подих Та втікає у каналізацію до крокодила. Птахи розбиваються один об одного Руйнують вимір простору. Розбризкане скло збере самотній пес. Плач маленької дівчинки розбудить бурого ведмедя зі стіною у руках несуче нам майбутнє. | ||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/20401.html | ||||