2013-05-23 : sandal : Безпечна і нетривка

Волосся мшіє, льохом тягне з легень, Очівний мерехт гасне ледве-поледве, Під сподом – пусто, загинаєшся, легіню… А з того – що? А з того – мало що. Ген – Ширяє чайка над горбистим Дніпром, Горлає когут на засміченім ґанку. Круг тебе – світло, лячно, солоно, гамірно, Пістряво, густо, гірко, бувай здоровий, Чи як вже вийде: вий, вдавай, що живий… Минають тижні, цвяшить вранішня мжиця, Маньчжурське небо наливається жиром Над житнім ринком. Не дивуєшся: звик. Що з того? Що? Масна завуглена лють Влипає в ніздрі, закорковує бронхи.. Збирай її, мов перли, себто – потроху, Йдучи світза.. (читай - туди, де наллють). Он - цвяшшя мжить, вітри хапають за карк, Важка зі сну - іржить жовнірська худоба.. Скресає лють – дрібна, добірна, недобра, Минає смерть – безпечна і нетривка.

КОММЕНТАРИИ Loffofora 256820   2013-05-23 10:13 О, є чаєчка Кулінського) Смерті більш немає Та, что на ушко шептала 256822   2013-05-23 11:25 Смачна мова Ivan Kulinski 256826   2013-05-23 12:18 така ротова поезія, "смачна", як цілунок. +2. і падав дощ, мовби товчене скло під ноги тобі, і бадилля росло, обвиваючи їх телефонним дротом. іноді краще думати ротом. Leitnia 256834   2013-05-23 15:59 + 1 на четвертой строфе захотелось записаться на курсы к логопеду. А из-за угла начали раздаваться звуки, характерные для доения мертвой козы. Но хорошо. Больно и хорошо. valeria 256838   2013-05-23 22:19 А мне какой-то другой сандал нравится, как в железке, как в св. Сильвестра - чувствующий и описывающий, а не жалующийся олейна 258151   2013-08-06 22:50 + канеш, но чо та мне вдали тень крайзера являться стала. к чему бы это?

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/20391.html