|
глибоко під воду я попрошу морську тварину бути завжди біля нас в непрохідних горах і майже стесаних схилах на лінивому і холодному вулкані я піднесу твоїм рученятам скам’янілий амоніт під землю стихією увірвемось до величних бородатих термітів через день зістанемось на мить біля стомлених гранітних слонів а десь в сірій кімнатці без віконець і пальм одягнемо сонцезахисні окуляри і розпечений яскравий планктон малюватиме живі образи наших солодких мрій вперед через неіснуючу америку через засніжену ісландію перестрибуючи цілі материки я нестиму тебе на своїх плечах на голому фініші де немає вже нічого веретеноподібними скупченнями втопиш мене у собі синє небо і твій цілунок запах моря і твої кігті мені в серце | ||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/19787.html | ||||||||||||