| весна крокує на підборах
ще трохи брудна і пойобана… І дивиться наче хвора поглядом повним полум’я тримає в кишені голуба а в іншій рояться спогади і пальці. Їй зовсім не холодно хоч легко й вона одіта… пальто розрізає вітер тріщать зелені колготи і коси вплетені в квіти, земля під білими нігтями весна - поправляє труси… завмер пішохід і: оба-на! весна відпускає голуба він разом з очима – ввись вона ж за той час – розвіялась і розчинилась десь… | ||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/18846.html | ||||||||||||||||||||||||||||