2010-06-21 : ТаНая : депресія
[Имя автора было скрыто первые сутки]

Наступає жорстока зима Диким холодом дихає в груди. Снігу вдосталь, а щастя нема, Треба вимести смуток з усюди. До наближення теплого дня Я рахую години даремно І для мене відрада одна, Чути звуки струни безперервно. Прокидатися я не бажаю, За вікном знову клята зима. Я її до кісток відчуваю, Це щорічна хвороба моя. Скудний сонячний промінь спадає, Розрізаючи сірість буття, Як і я він рятунку жадає, І напевно тепліше взуття. Та минуть зимні, білі турботи Все ж настане тепліша пора, Зникнуть в мене окови з свободи, Я відчую, що знову жива.

КОММЕНТАРИИ Olena Semenchuk 211487   2010-06-21 11:12 прокидатися треба завжди. для того існуємо) Yuta 211488   2010-06-21 11:19 -0.7 Loffofora 211490   2010-06-21 11:28 Я не знаю яку мову вважають еталоно, Полтавську там чи чи мофу Франка але слово скудний для мене в укр. поезії є свідченням про брак словникового запасу, хача так дуже рідко воно вживається. Зміст крео - зима, сумно, чекаю весну. -1. олейна 211497   2010-06-21 12:24 3-тя строфа ой як не сподобалася а так- мило, ритмічно, ніяк nonhuman-girl 211507   2010-06-21 13:31 +0,5 просто потому что я тоже когда-то так депресовала... а вообще ниже, намного ниже... sandal 211528   2010-06-21 17:22 -2 Сhinаsky 211542   2010-06-21 23:42 Сонячний промiнь спадае i бажае теплiшого взуття? О я ебу. -2

Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/17926.html