2010-01-18 : Kovalchuk : Пес

Білий пес Вірний прислужник зими Цієї фрігідної жінки у літах З її постійними неврозами і заметілями Він спостерігає за нами Знає в обличчя всіх Готовий якщо щось піде не так Наче його брат вітер Налетіти на кожного проектора тіней Розірвати будь-яке міцне пальто Іклами обійняти горло Забувши про перешкоду у вигляді шалика Ну зовсім як його брат вітер Але він просто спостерігає Вартовий цієї ночі Перегортає її сторінки Залишаючи нотатки на полях Нерівним скавучанням Ватра транспорту Освітлює його величаву постать Погляд В котрому помістився б увесь спокій бетонних мостів Білий пес Вірний прислужник зими Має однакові звички з хазяйкою Він завжди йде не попрощавшись

КОММЕНТАРИИ олейна 198780   2010-01-18 13:07 ні, цілком аж ніяк не смачно, хіба шматочками Та, что на ушко шептала 198782   2010-01-18 13:35 Він спостерігає за нами - і далі строфа незграбна. Але, задум непоганий. Він завжди йде не попрощавшись - спорно, частіше буває, що пішовши, зненацька повертається. Loffofora 198797   2010-01-18 17:35 прислужник - слуга фрігідної - фригідної скавучанням - скавчанням величаву - величну хазяйкою - господинею не попрощавшись - не прощаючись (краще) задумка є ніби але більше +0.2 не тягне в мене. дірзай.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/17156.html