| Я часто згадую тебе,
Я думаю, ти розумієш. Ти розумієш, як мені тепер Себе питати: ну навіщо ти помер? Був березень (далеко ще до літа), Але надворі починало вже тепліти. В один з останніх днів вологої зими З тобою назавжди розстались ми. | ||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/13615.html | ||||||||||||||||||||||||