2008-06-11 : Jura Ho : ПОДОРОЖ В ОДИН КІНЕЦЬ

Ми постаріємо і зрештою помремо. Нас поховають в середині літа. На дворі буде тепло, як в Сан-Ремо; Здавалося б, в таку погоду тільки жити І наші друзі в лікарняних коридорах Не зможуть довго примиритися з тим фактом, Що їхнє тіло перетвориться на порох Після інсульту, раку крові чи інфаркту Наші ліжка в будинку престарілих Застелять випраними щойно простинями. І покладуть туди якихсь дебілів, Що помиратимуть на них слідом за нами Життя – це як поїздка без зупинок. Це подорож в один кінець на той бік світу. Ми вперто мовчимо аж до поминок, А на поминках дуже важко говорити

КОММЕНТАРИИ pliker 129903   2008-06-11 14:45 Автор, небось, постоянно смотрит программы Ольги Герасимьюк. Chinasky 129907   2008-06-11 15:32 та-а-а-акочки, так-так-такочке... пошёл вены резать иле сонную артерию а хуле? Chinasky 129908   2008-06-11 15:37 хочу померти не влiтку, а взимку хробаки не так швидко з"їдять Чайка 129911   2008-06-11 16:15 Не, это совсем не то:( dzen 129917   2008-06-11 17:25 ваще грусно стать должно было бы но НЕХУЯ! все здохнем рано или поздно потому лично мне пахую кагда. как помирать буду тада буду паритсо. а ща я паду пивко наябну да половой задымлю. пагода паходу пиздатая и солнечго теплое потому и равнодушно мне. а вабще стишог ниче пакатит не отстой.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/13598.html