|
Я розмалюю шибку тобі чи тобі чи тобі чи тобі гострим ножем наждаком чи листочком вчотири зігну і розріжу певно у серця у памяті доторку й світла немає межі тільки сховатись у голки в каюжах і бути з середини ніжним пити чиїмись руками припрпалений чай ялівцевий дещо змінитись чи просто не стати щоб бути по формі до світу очі заплющити тільки б здалося що ніби забрався на небо дати свободу всьому що вагалось і миттю в обіймах згоріти. | ||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/13594.html | ||||||||||||||||