| на фінішну пряму виходиш ти і
все губи у тебе як у немовляти я запрошую тебе спати до се бе трохо порожньо трохи тихо в думках. і ніби тягнеться дим над землею з запаленого огніска летять тріски щепки і тріски уламки життя це у серцях серед поля гріє руки бага ття непримиримі у наших серцях вітри здіймуть із дороги пил поскладають у хмари і серед каміння серед жорстоких брил сонце гукає на збір в одностоях тіні потайки нас залишає спиною стояти німи ми | ||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/12976.html | ||||||||||||||||||||||||||||||||