2007-11-22 : Legishka : Цілуй до забуття

Цілуй до забуття печальні очі, хай не лякає холод на вустах. То просто дощ, мов ключник невблаганний, замкнув усмішку й у тонких печатях страх закарбував паролем. Так туманно ховає літо душу аж на дно осиротілого ураз багаття сріблистих рибок. Інеєм чоло остудить час. І аж тоді збагнути ти зможеш, врешті, втратив чи знайшов. Та пізно рятувати метелика над теплих кіс руном.

КОММЕНТАРИИ Мария Новикова 117900   2007-11-23 12:46 Я не вьезжаю в этот стих. Это верлибр? Смысла нет, или, по крайней мере, я его не вижу... иллюзия 118754   2007-12-12 02:26 переведи плзззз

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/12423.html