| то був кінець літа
ми нашвидкуруч запам'ятовували всілякі дрібниці - як сонце стрибало по хвилях сухе дерево впиналося в небо гілками заломленими ніби до молитви вслухалися в шепіт трав над річкою першу скрипку вітру під захід сонця ...змальвували з життя ескізи миттєві фото відкладали у пам'яті вміли бачити в очах один одного світ ...здебільшого мовчали коли щоразу інший перехожий повісивши за спину ніби рюкзак втомлені крила грав на саксофоні джаз осіннього дощу ...здебільшого мовчали перетворюючи мить на вічність... | ||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/11824.html | ||||||||||||||||||||||||