| п'ять хвилин твого обличчя,
а здається, що світ вже не існує. навколо тільки білі приреченні скелі, поряд твої парфуми, і твій солодкий шепіт: фарбуй! на хмарах... ще один подих, і завмиратимуть вже не тільки твої нутрощі. | ||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/11752.html | ||||||||||||||||||||