| Виправдовування не варті срібних монет
Над містом виводять дим і ноктюрн труби Тільки б не знову лажа, ну що за міньет, Коли ЙOГО пестять голодні, й чужі мені губи Загіпсована ніжність, це місто не варто дощу Від моїх поцілунків, я знаю сивіють скроні Я бараном, подамся до тебе на прощу Аби хоч раз поцілувати твоє іоні А може хочеш, я проволаю у Мегафон Дуєтом з твоєю улюбленною рок-зікою. З мене вийшов, таки, коцанний Пігмаліон З західно-українською говіркою. І заблукавши в рулонах твоїх віршів кажу «Браво», це в Вас називаеться етикет В той час як Підлітки, згорблені під вагою своїх прищів Сміють верзти, що я загалом не поєт.. | ||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/10554.html | ||||||||||||||||