| Зненависть до колишніх ґебістів, тих, що вбили Стуса.
Походи на лижвах у Святошині, зупинки біля меморіяльної дошки та фотоґрафування поряд із нею. У сумці - збірка "Вікна в позапростір". Під курткою - Вальтер ППК. Писати. Листи. Які отримає ґенерал Смерть. Завгин торошить покоринням стигої звіри. Неуруш. Доганним терепом невидним цієї темряви поквилі - у бростях із тобою рівні Впадуть на длуг. Малюйте ґімнасток. В альбомі. Від часу до часу згадуйте про море. Примирення зі своєю смертю. Й зі смертю взагалі. Паталоґоанатоми - найпривітніші з лікарів. Найлюдяніші. Чи багато їдять ґімнастки? Вони п"ють ясминовий чай. Їм страшно? Ні. Вирлини димом марно гають, на хиз коризни погаси Дивійні хтива та примари - займисті твані укривали У пругах тлійні голоси угвини стризані займали. По надній криговій потолі - пройди, збагни, що ти єси. Коли колишні ґебісти сидітимуть на палях, ми повдягаємо ковпачки та готуватимемо цитринові тістечка. Передайте мені, будь-ласка, коржика з вишенькою. А що ґенерал Смерть? Найлюдяніший. Він не прийде одразу. Він взагалі не прийде. Він приходить до гідних. Негідники просто поврізують дуба (атбросят канькі). А за поталом край укванний у гуді трійлом затина навсе. Тобі впинає згані і рочить пасма пагіння Терновим грудом. Друт останній. Зніми зі свого реченця У колі згуканої скалі навмин закрешене тіння Її жули. Та перед згорном, піднесений у чирий лин Доведе торохом за тлани, як мусним вигиром чорнавим Ятрує крешний. Спомин. Зтин. Ну, ґімнастки, до роботи! Годі палити, думайте про спорт. Та космічні подорожі. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/6574.html |