2005-10-27 : Чайка : Нікчема

Я клунок нікчемний бажань Людина якої немае Із дотиків, із дорікань Останню надію складаю Все глибше занурююсь в сни Все далі тікаю від себе Та думки, немов кажани скажені, злітають до неба Помилкою свого буття Ще більше помилок здіймаю несправжні мої почуття та хибно я світ відчуваю Сполучення тіла й думок хтось поспіх творив цю сполуку отак і іду - що не крок То проти, чи поперек руху Пробачте мене, хто не я Кого випадково зустріну зтирайте обличчя моє й сміливо штовхайте у спину...

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/6386.html