2005-09-26 : Шандрук : Жовніри (секс на висоті 2061 м).

Стисло – маєтність часУ, тоді хутко - царина грубого руху. Руки, що тягнуть до шлунку, підштовхуватимуть стегна д"низу. Смуги покреслені кругом - наслідок нігтів яким хочеться бути лезами. У м"язах скресає криць й за цим – детонації та артилєричні сальви. Пнемося д"горі аби спізнати жовнірського кохання. На моєму рукаві жабО орґанізації "Свобода", на твоєму – шеврони "СУМу". Щойно зійшло сонце, холодно, наші однострої просотані водою, на твоєму коліні синець. А з летовища злітає винищувач і крутить над обрієм захопливу штуку - зашморг. Ми хочемо стати над усією Україною, ми хочемо побачити як перша сніжина впаде на ґрунт. Тоді ти закричиш. Літак застигає без звуку і чутно як хмара повзе перевалом, а тоді знову розриваються двигуни й гори б"є звуком. Це повторюється так довго, і забирає усі сили. Перша сніжина торкається ґрунту. Детонації. Артилєричні сальви. Винищувач падає та вибухає. Ти кричиш.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/6066.html