2005-07-20 : Намнаплеватьштейн : за плечима

з-під птахів виливаються віти сполохані в темряву; з-під таких скам’янілих воріт, що здригаються ніздрі, відчуваючи гній та надірвану сіру спотвореність, випадає п’янка непрозора вода і повзе... хробаки та земля заплітаються, ноги з’ їдаючи, та саджають в гарячу траву, недостиглу траву, напинаючи черево квітами й запахом оцту. заспівай-но трембітою, розкотись кришталевими друзками, бо на тебе чекають твої хижаки та коріння. протягнись, розкладаючись, задихнися зіщуленим маревом, бо з тобою до ранку не сплять теплокровні створіння... виникаєш в колодязі тихим співочим пригніченням. ти наснився мені – я хотіла тебе наздогнати.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/5501.html