2005-04-30 : Намнаплеватьштейн : майже про кожного

Хтось крокує бруківкою Сумно і слизько карбує похилу відразу Бо ніхто не відчує Бо ніколи ніхто не посмів Грати старця не гравшись зі старістю Хтось згинає хребці і до сліз Намагається втиснуитсь в землю Де латаття чужого тепла Відривають підбори І стилетами кволих безсонь Відчиняючи віки зап”ясть Хтось шепоче під воду у ванній Про найлегші у світі кістки Про найтонші стрічки У болоті зів”ялого мозку Про холодні міста Де здіймається сірий вогонь Де спиняється розум війни Де тисячі тіл Заповзають у твій телескоп Де вмирають зірки Де гуляють стовпи самоти Хтось шепоче під воду І потім по трубах униз До канави стікає Як розчин вселенського бруду

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/4923.html