| Падпалковнік дивиться на зорі – улибаїцця
Шось дам думає собі і знов сумує Хто прийде з туману до падпалковніка Хто скаже йому, шо он хароший? Не жаліла судьба палковніка – строгая Дні і ночі кидало його по уліцам Улетіть він хотів синім соколом Но не смог, где ви відеєлі сінєво сокола? Та й сумує сидить, і бєдствує Треті сутки не спить і не прокидаїцця Все вздихає падпалковнік і охає Так бува аж підскочить зненацька То і дєло смотріт на зорі он То і дєло нє скриваєт досади Моряків послав в атаку Развєдчиків посадив у засаду Всі діла подєлав падпалковнік І сидить і собі отдихає і думає То бува засіяє на лиці його посмішка То буває загрустіт аж до ужаса Коротає падпалковнік врємя… |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/3750.html |