| Я говорил Вам что-то ,
Вы слушали , рот приоткрыв , Мы жили двумя существами , Но часто бывали одним , Искали чего-то покушать , Чтоб снова надолго залечь (а у тебе ніколи не було чого попоїсти тому ми чвалали до твоєї матері.прийдеш-а там борщ.що за борщ!усім борщам борщ!диво-борщ!буряк солодкий як мед.картопля молодесенька.червоний-червоний.а в юшці ребра свинячі та такі смачні!з сальцем такі.наллєш собі добру чарку горілки хильнеш і борщем її борщем.а він гарячий а сметана в ньому холодна.ото да.потім візьмеш оте ребро об'їсиш м'ясо а кістку ще обсосеш та обгризеш як та собака.уіть-уіть.отакий смачний борщ!а другу чарку вже з огірком з діжки добре.пупкий такий.сіном пахне.іди сюди братику.хрум-хрум його.диво-огірок! ну і матір в тебе!оженився б на твоїй матері за той борщ та за той огірок та за ту кляту горілку.засоловієш захмілієш заквітнеш як та рожа.і йдеш до кімнати бо сон вже валить з ніг і не сон а якась дрімота.відкриєш вікно а там вишні квітнуть запашно і такий прохолодний травневий вітерець.ляжеш вкриєшся вовняною ковдрою пригорнеш тебе до себе зануришся в золоте волосся вткнешся носом у шию а вустами в гаряче плече.хороше так.лежиш міркуєш мрієш щось.джиме!я і про тебе міркую. show me the way to the next little girl.певно і у материному животі отак було-тихо тепло і безтурботно.мамо де це я?га?) Сначала было вовсе не скучно , Но вдруг , Фрося ,я начал Вас по-настоящему любить , И , Фро ,поверь , не случайно , Совсем не случайно , Я стал хотеть Вас убить , И терпкий бутон нашей страсти Не мог меня боле пленить... |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/3128.html |