| колись давно коли ми всі були засмаглі безтурботні і усміхнені коли від повсякденних ходінь на замкову гору або в найближчий парк наша дружба наші вірші наша закоханість наше питво - все дивним рецептом змішувалось в одній реторті в один метафізичний коктейль... колись давно я прокинувся посеред літньої ночі від жахливого сновидіння і в повній всеоб’ємній тиші почув що десь зовсім поруч за вікном одинокий пес завиває на блідий наче пігулка місяць заплющив очі і джа растафарай відчув що він то робить з натхненням і любов’ю як діззі гіллеспі як дженіз джоплін як мортон фелдман - в одній реторті - щоби я з любов’ю проковтнув той коктейль і заснув що твій равлик у своїй мушлі - безтурботний і усміхнений. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/21056.html |