| Я їду від тебе, я їду від болю,
все проходить мимоволі. Ось і настав кінець, цигарка догорає, Попелом осипане серце, Нікотин заповнює легені. Чорна рутина в мені, Вікно брудне від чужих дотиків, вулиці сірі, від думок… Закриваю очі, падаю в безвість. Всередині брудно від помилок. Куди подітися? Як втекти? Як розпочати жити? Відкриваю двері, бачу світло і рух автомобілів, Боюсь своїх думок… Врятуй мене… «Вільна» – сказати собі хочу, А може божевільна? Зав’язані руки, залатані думки, пуста середина… Є шанс розпочати щось нове, є шанс не втратити жагу до життя… А раптом вилікуюсь, а раптом стане легше? Ковтаю жадно свіже повітря, дивлюся невпинно на живі створіння. Ні…все таки вільна… Боже! Я ВІЛЬНА. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/20704.html |