2012-10-12 : Окталлія : країна віршів

ти стоїш між моїми віршами із люстерком в руках пускаєш сонячні зайчики на іще не написані вірші і обов,язково вчиш їх напам,ять тоді вирушаєш у подорож з повним наплічником сонячних зайчиків з повною пам,яттю ще не написаних віршів з повним місяцем ти блукаєш моїми віршами снишся їм до світанку а тоді прочиняєш усі їхні вікна створюєш протяг від вірша до вірша і йдеш не озираючись зупиняєшся на роздоріжжі віршів раптом не втримуєш наплічник розсипаєш сонячні зайчики і розбігаєшся увсібіч за ними ти блукаєш моїми віршами переходиш з вірша у вірш почуваєш себе як удома іноді навіть відчиняєш двері промовляєш іще не написаними віршами і запрошуєш мене увійти

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/19941.html