|
біля цих розбитих дверей ховаючись від завіси дощу коли жодної людини не побачиш в самій людяній частині міста я притискав тебе до себе і хотів би щоб скінчився дощ щоб в мене був термос з гарячим чаєм щоб в сумці лежав для тебе світер біля цих дверей ти щільніше ховалась в мені дощ полоскав діряву дорогу я цілував твою шийку вдихав ледь відчутний запах поту біля цих розбитих дверей ховаючись від завіси дощу коли всі схоронились в своїх маленьких і тісних квартирках я притискав тебе до себе |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/19741.html |