| ...іноді здаюся собі
божевільною як ті люди в психлікарні що розмовляють з собою дивляться в небо пустими очима хитаються вперед і назад втиснуті в себе божевільні? ...а я? якою є я коли так само роблю маятникоподібні рухи назад-вперед-назад-вперед поки хтось не зупинить мене а потім знову... те ж саме і ніяких думок - порожнеча я - повітряна кулька легка і вільна ... авжеж якщо забути - нитка в твоїх руках і насправді то ти смикаєш назад-вперед-назад-вперед з жорстокою байдужістю чи може й цікавістю перетворюючи все що мало для мене СЕНС на порожнечу |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/18443.html |