| набридло жити, думати, любити,
тепло все віддавать тобі не хочу іграшкою бути не моє це,не моє... для чого гратись почуттями навіщо приручати а потім кинути в багно? так хочеться кричати і одяг рвати на шматки намагаюся змовчати, щоб болю не завдать тобі я більше так не можу я вже майже в пустоті майже тебе прошу залиш же серце в спокої моє не знущайся наді мною бо вистачає мені болю що був в житті моїм..... ти живеш у моїх снах годуєш душу страхом навчилась я дихать рівно й нічого не боятись прийдеш як сонце зійде вкрадеш мою свободу і як півні треті заспівають на ще один день зникнеш за дверима в росах..... я втомилася чекати втікати від болю впиваючись зубами у груди твої втомилася гарчати втрачати розум свій щоразу як торкаюся устами до твоєї скроні..... все... більше не буде наступного разу. я пішла. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/17326.html |