2009-12-28 : valeria : з пристрасті, або корабель

Піднятий якір – як контур розп’ятої чайки. Середина циклу. Поміж ноги надходить весна. Вона – не медяник й батіг, а нещадна нагайка, яка мене мусить чи то стати човном, чи то йти до човна, ним – у море відкрите, у спраглість, у качку, у тряску, де вітер солоний жіночність розчахне. Хоч впирайся, проси, на стегно поцілунками-бризками хлюпнувши рясно, по сухому, болюче ввійде у мої паруси. Зігнуті ноги в колінах, груди напнуті, як щогли. І твій зрух насолоди знайде в моїм тілі стократну луну. До бортів мене, вітре, духом солоним наповни! …Чужий і бажаний, а можна я так під тобою й умру?

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/17065.html