2003-09-24 : iGor : Ширяння

Коли приходить час, Коли зникають пута, Коли свобода переповнює єство – Вмирають почуття. Для чого боротьба, Якщо живе сама лишень душа, Яка ширяє в сiрих небесах Розчарувань та мрiй. Погляне знехотi униз, На тих, хто ще не знає, Позiхне байдужо. Ширяє далi. Любов, ненависть – Все пустi слова. За ними вже давно Чортма. Є воля, сила. Що з ними робити ? Нема бажань, нема мети. Немає поклику творити. Нема нiчого. Хоча є все. Кружляє дух мiж хмарами, І смуток вiд нього лине. Уже не радий сам своїй свободi. Що вона дала, вiднявши ? Назад ! Назад ? Назад шляху немає... Як тiльки Вiдкинути тягар землi, Що вже давно немила. Забути все, i полетiти За обрiй. Прощавай.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/1687.html