| на аватарі Далі. а далі
холодне, тепле - давно все знаеш: ти будеш трохи сухішим за гравій, закон панспермії: лежиш - проростаєш. у когось дощ в фюзуляжі шкірі, у когось у строках дуже самотньо, а гравій шукає зокзали і мріє, мокріє і спізнюється на потяг. в калюжі спізнюється зустріти відбиток променів, підсвідомо у квантовій фізиці - напіввбитий, у натовпі плоші - напівсторонній. а я ж у життя несу лише світло, чому ж воно знов таке темне й жорстоке?! і гравій так само лежить, напевно, дорогою, де ти рахуєш кроки... |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/13579.html |