2008-06-02 : Ivan Kulinski : хочу прокинутись

ніч. порожній возик на величезному паркінгу біля супермаркету: - агов! куди всі поділися? з-за рогу навшпиньки крадеться туман. страшно. тихо-тихо, сіро-сіро, ніхто ні шелесь: самота. порожній возик серед білих смуг на чорному вологому асфальті. мріє працювати у аеропорті. щоночі дивишся на вогні літаків, яка-не-яка причетність... ранок. худа сива жінка (дрібна весняна роса у зморшках) штовхає возика до тьмяного денного світла. з сьомої до дев`ятої у моєму місті сходить сонце. з сьомої до дев`ятої знижка п`ятнадцять відсотків. * вночі у метро виповзають тисячі пацюків, вони зачаровано дивляться на яскраву рекламу, моляться пенелопі круз, заздрять людям. * ніколи не бачили моря? о, так, мені відома ця хвороба. так, лікується дуже складно. спробуємо, спробуємо. але - ніяких гарантій. ** сонце сходить без будильника. зціловую сіль з твоїх повік. пацюки плюскаються на мілині, ловлять райдужних рибок, хваляться: у мене красивіша! ні, у мене! високо-високо у возику летить сива жінка (сонячні зайчики у зморшках), лікарі сплять, моя здорова нація усіма можливими кольорами малює мою батьківщину, за видноколом, лежачи на спині, туман дрімає. ось воно, море - у моїх обіймах.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/13550.html