2008-02-12 : Лянця : Знов тобі..

Твої квіти вже давно зів’яли в моїй вазі.. Твої вірші розплилися разом із розлитим вчора пивом. Залишилося лиш почуття відрази - Вибач, я тепер не вірю в диво. Моя правда здивувала всіх навколо А за нею приховалася байдужість. Я по-трохи розмикаю коло.. І зі мною дружить цьогорічна стужа. Я не прощаюсь - мене буде довго ще видно. Я просто іду крізь призму нездійснених мрій. Ще мить - мені б стало нестерпно огидно до себе. Що знаю блювотний цей запах обійм. Я вже не ховаюсь у віршах. Я байдуже спокійна. Я від тебе віддаляюсь крок за кроком.. Не приходь. Я хочу знову бути вільна. Присмак волі кращий. Я у тебе закохалась ненароком...

Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/12887.html