| бунко, юля, щур. бухають. грає тяжке похмуре музло.
бунко: коли у школі я прогулювала уроки, то лазила на дах 16-поверхівки. і відти пускала паперові літачки. а вони летіли далеко далеко. у інші світи. тому їх потрібно булол підписувати, абитой хто знайде, - точно знав - чий саме літачок знайшовся. і одного разу юля знайшла. мого літачка. ми були у різних світах, але відтоді точно знали - що будемо разом. коли ми зустрілися то обійнялися і стояли так годину.. тиждень.. день і ніч.. щур: а потім поцілувались взасос ггг юля: мєрзость)) цілуватись потрібно у щічку. або у шию, і пити кров. щур (підіймаючи склянку): за кажанів! |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/12577.html |