2007-11-21 : Legishka : Зимовим вечором

Зимовим вечором у синьому садку рожевий кінь розпорошив холодний цвіт. Терпкою парою із ніздрів хотів зігріти мертві руки ясенів, обпалені колючим сріблом, що ним порскала зі сміху Новорічна ніч. Потім блукав білою тишею і дивувався: де ж квітуча вишня, обнюхував сивий поріг – тихо. Навіть лизнув клямку на дверях – німа. І вікна ховають пустку за білими фіранками. А голуби (у ваті з срібним дощиком) все силкуються дістати хоч ягідку шовкової калини своїми гумовими дзьобами. А горіх єдиною рукою потягся в небо – і завмер, коли згоріла остання зірка над комином. Де ви? Шелестить сухе листя під копитами. Заплутались пелюстки У срібній гриві. Шумить дощ. Де ви?

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/12418.html