| Через стільки років,
які щасливо-можливо прожила, я втомилася: чекати, мріяти, сумувати про кайфові хвилини, які називаються щастям, горем, усім. Втомилася йти босими ногами по розпеченому літнім сонцем - асфальту. Втомилася думати, пробачати, забувати. Втомилася читати вірші без коментів; проживати сірі будні. Я - втомилася від своєї втоми. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/11512.html |